Водоснабжение Крыма: что задумали в Офисе Президента

Днепровские воды не доходят на полуостров с мая 2014 года. Северо-Крымский канал сухой, а жители АР практически забыли вкус пресной воды. Сейчас же активно обсуждается обновления водоснабжения в аннексирован Крым. Особенно активно эта тема стала обсуждаться после кадровых перестановок в ОП.

Скандальна заява Арахамії

Знову постачати воду на півострів в обмін на те, що російські війська заберуться з Донбасу. Таку заяву днями на одному з українських телеканалів зробив голова «Слуги народу» Давид Арахамія.

Його виступ одразу ж спровокував бурхливі обговорення і шквал критики. Арахамія навіть встиг вибачитись, мовляв, його спровокував ведучий, а він не встиг обдумати всі
«за і проти» пропозиції і озвучив цей компроміс у конфлікті з Росією лише як власну думку. До слова, його справді спровокував ведучий, тобто ідея була не Арахамії. Політик лише підтримав її.

Відео скандальної заяви Арахамії: 

Посуха в Криму і риторика окупантів

Але, варто зауважити що питання поновлення водопостачання в Крим в інформаційному полі з’явилось задовго до заяви Арахамії. Ще кілька місяців тому місцеві кримські ЗМІ почали бити на сполох через пересихання водойм на території півострова.


Сімферопольське водосховище у листопаді 2019 / Фото твітер-сторінка RoksolanaToday&Крым

До перекриття у 2014 році після незаконної анексії Криму Росією Північно-Кримського каналу, куди вода потрапляла з Каховського водосховища, – дніпровскі води на 85% покривали потреби півострова в питній і технічній воді. Зрозуміло, що проблема виникла одразу після його перекривання. 

Вся справа в тому, що цьогоріч в Україні видались дуже суха осінь і зима. Опадів майже не було. А так як природним явищам по цимбалам «зелені чоловічки», різні «аксьонови» і незаконно встановлені Кремлем кордони між матеріальною Україною і Кримом, то ситуація там від загальнодержавної не відрізнялась. Опадів там також було – як кіт наплакав.

Кажуть, питної залишилось на 100 днів. Це якщо взагалі не говорити про полив посівів чи городини. Отже на півострові активно заговорили про подавання води погодинно і просять економити її використання на виробництвах.

Риторика окупантів змінювалась протягом шести років окупації як ціни на нафту. Від того, що їм не треба «брудна дніпровська вода» взагалі, і до нахабності заяв в ООН, що ми порушуємо міжнародне право, бо відмовляємось постачати в Крим воду.

А осені 2019 року там і взагалі маразмували про те, що вода в нашому Дніпрі насправді їхня, бо річка бере витоки в Росії. Тож ми маємо негайно поновити водопостачання. Все було б нічого, якби на цю тему фантазували лише за порєбріком.

Арістов і проєкт про воду в Криму

Але водночас, восени журналісти «Схем» піймали перед Офісом Президента голову бюджетного комітету, депутата «Слуги народу» Арістова. Він ніс Зеленському проєкт щодо відновлення постачання води в Крим. Мовляв, щоб покрити соціальні потреби України. Наче Крим – то не Україна. 


Юрій Арістов

Тож заява Арахамії зовсім не випадкова. Такі обговорення у владі ведуться. До того ж, я впевнена, що російські переговорники піднімають це питання під час зустрічей
щодо закінчення війни. Хоч новоспечений голова ОП Андрій Єрмак і запевняє, що це питання не обговорювали.

Існує два варіанти, на що можуть пропонувати обмін:

  • На полонених, яких Кремль нам ще не віддав. Тим більше, що здуру українська влада відправила Путіну всіх терористів і убивць, які були в нас заарештовані, і які могли хоча б гіпотетично зацікавити його. А про новий обмін у Зеленського говорити не втомлюються. Тож воду для Криму прирівнюють до нової порції «беркутів».
  • Другий варіант – обмін води на умовну «тишу» на Донбасі.

Тільки от не треба забувати, що Путін як не дотримувався обіцянок, так і не буде. Це де-факто. Тепер щодо де-юре. Для вирішення жодного з цих питань поновлення постачання води не підходить.

Адже це легалізує анексію Криму безповоротно. Як ми можемо вимагати від міжнародних компаній, щоб вони не продавали в Криму свої бургери, стартові пакети тощо, якщо ми самі почнемо продавати туди воду?

Тим більше, знову повертаємось до кострубатих формулювань Арістова. Кому продавати? Незаконній кримській владі, яку ми не визнаємо? Чи Росії, яка окупувала Крим, і ми не визнаємо її юрисдикцію там? Яке формулювання буде записане в цьому компромісному договорі?

Моя сім’я, наприклад, втратила наразі будинок бабусі в Криму, бо моя мама відмовилась підписувати документ на право власності, де було зазначено «83-й регіон Російської Федерації Республіка Крим». Вона не юристка, не держслужбовець, і не центральна влада, але чудово розуміє, що таким чином визнає незаконну анексію.

«Там громадяни України» – так не працює

Аргумент про «громадян Украни» – взагалі геніальний. «Слуги народу» таке говорять не тільки про воду, а ще й про пенсії для мешканців тимчасово окупованих територій. Мовляв, ми маємо зробити все, щоб наші люди не страждали в окупації.

Тобто давайте забезпечимо людям в окупації солодке життя? Чому їм переживати незручності ,коли їх захопила «імперія зла», дійсно. Тільки тоді питання, а в чому тоді окупація полягає, може це і правда «возвращение домой»? За всіма міжнародними законами гуманітарний тягар лягає на плечі окупанта.

Уявіть: ваш сусід – пияка і вбивця – забрав у вас одну кімнату, взяв в заручники вашу дружину, яка там була, а ви йому кажете: «Ти, звісно, чмо, але якщо ти пообіцяєш не стріляти в інші кімнати, я і тобі, і дружині приноситиму сніданок, обід і вечерю. А коханій ще і куплю останню колекцію одягу всіх брендів, і новий смартфон. Чого вона страждатиме в полоні твоєму, хай живе щасливо?

Власне, керівництво Меджлісу кримськотатарського народу в обличчі колишнього бранця Кремля Ільмі Умерова, так само різко розкритикував ідею поновлення постачання води в Крим. Він заявив, що населенню води б вистачило, а не вистачає її для російських військових, які окопались на півострові.

Компроміси і Єрмак: чого очікувати

Водночас, в Офісі Президента після такої бурхливо негативної реакції стали заперечувати, що така ідея взагалі розглядається. Офіційно Президент України завжди називав Крим українським. Але ж компроміс з Росією завжди був планом Зеленського.


Андрій Єрмак

Не в останню чергу це визначатиме новопризначений голова Офісу Президента Андрій Єрмак. Люди, наближені до Порошенка, вже охрестили його новим Медведчуком. І це, звісно, надзвичайно велике перебільшення, принаймні, конкретно зараз.

Так кажуть, бо йому дійсно вдалось витіснити кума Путіна з переговорного процесу по полоненим. І при цьому здійснити два успішних обміни. Якщо звісно не враховувати те, що в останньому Росії віддали «беркутівців», які розстріляли 47 людей на Майдані, але суд ще не встиг винести вирок. І при цьому, двоє з них повернулись в Україну та сидять на Медведчуківських каналах, вимагаючи посадити «майданівців».

Але, повертаючись до Єрмака: він планує продовжувати політику компромісів, бо каже, що готовий умовляти патріотичні організації погодитись на них.

Він явно ще не Медедчук, але при цьому має в російському істеблішменті зв’язки через свого бізнеспартнера чи ексбізнеспартнера. Журналісти припускають, що саме через цей канал йому поки і вдавалось домовлятись з Кремлем.

Тепер же треба стежити: обірвуться ці небезпечні зв’язки, чи навпаки ті люди нарощуватимуть вплив. Поки Єрмак сказав, що нікого не звільнятиме. Пильнуймо. 

+Відео

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *